Семейная Клиника NADIA

ЦІЛОДОБОВИЙ МОНІТОРИНГ ЕКГ (ХОЛТЕР) ТА АТ

Еще 2 фотографии

ЦІЛОДОБОВИЙ МОНІТОРИНГ ЕКГ (ХОЛТЕР) ТА АТ

      Холтерівське моніторування – це ефективний метод діагностики, який дозволяє простежити діяльність серця без перерв протягом доби. Це інформативна процедура, яка показує потенційно небезпечні стану, виявляючи патології на ранній стадії їх розвитку.

Добове моніторування ЕКГ по Холтеру необхідно призначати, коли пацієнта турбують такі симптоми:

– напівнепритомності і запаморочення

– почуття перебоїв в роботі серця і порушення його ритму в будь-який час доби

– болю в грудях або за грудиною, відчуття печіння під час і поза навантажень

– задишка, нестача повітря

     Добове моніторування ЕКГ здійснюється за допомогою портативного реєстратора . На область грудної клітини прикріплюються добре утримувані, одноразові клейкі електроди. Пацієнт протягом усього часу дослідження носить прилад з собою. Апарат на ремені прикріплюється до поясу або носиться через плече, не створюючи при цьому дискомфорт.

Заборонено:

– проводити гігієнічні процедури в місці прикріплення електродів

– проводити маніпуляції з реєстратором (наприклад, розбирати його)

– перебувати поблизу приладів з сильним електромагнітним випромінюванням

    Побачити об’єктивну картину при діагностиці та контролі гіпертонічної хвороби дозволяє ДМАТ. Під час процедури пацієнт протягом доби носить на тілі спеціальний прилад, що фіксує показники артеріального тиску в умовах щоденних фізичних і емоційних навантажень.

ДМАТ призначають в наступних випадках:

– при підозрі на «синдром білого халата»;

– при «прикордонному» підвищенні артеріального тиску (коли його цифри недостатньо високі, щоб відразу поставити діагноз, але насторожують у лікаря);

– при вперше виявленому підвищенні артеріального тиску;

– при підозрі на симптоматичний характер гіпертонії (наприклад, коли підвищення тиску пов’язане зі стресом перед консультацією лікаря або відбувається через супутнього захворювання);

– при обстеженні осіб молодого віку, що мають несприятливу спадковість по гіпертонічної хвороби;

– якщо у пацієнта періодично трапляється непритомність, для виключення гіпотонії (зниженого артеріального тиску);

– у хворих з уже встановленою на гіпертонічну хворобу, ішемічну хворобу серця та судинними поразок головного мозку для виявлення критичних значень АТ;

– для оцінки і коригування медикаментозної терапії.